Строки трудового договору.
Трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладають на невизначений строк;
2) на певний строк, установлений за узгодженням сторін;
3), що укладають на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника й в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
1. Залежно від строків, на які укладається трудовий договір, вони діляться на два види:
1) безстрокові (укладають на невизначений строк);
2) термінові:
а) укладають на певний строк, установлений за узгодженням сторін;
б) виконання певної роботи, що укладають на час.
За загальним правилом трудові договори укладаються на невизначений строк. Для висновку таких договорів необхідно лише вираження в певної законом формі волевиявлення працівника й власника. Вони укладаються у всіх випадках, якщо законодавством не передбачені спеціальні норми для конкретного виду робіт або категорій працівників. Отже, трудовий договір, укладений на невизначений строк, є з погляду строку його дії основним і найпоширенішим на практиці видом трудового договору.
2. Частиною другої дійсної статті передбачена важлива гарантія трудових прав працівників. Строковий трудовий договір укладається у випадках, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, і в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Строковий трудовий договір укладається за узгодженням сторін або на конкретний період (рік, три, п'ять років), або із вказівкою конкретної дати його закінчення («до 30 червня»), або із вказівкою на певну подію («на час відсутності працівника, за яким зберігається його посада або робоче місце»). Наприклад, такий трудовий договір на практиці укладається при прийомі на роботу для заміщення постійної робітниці у зв'язку з доглядом за дитиною й в інших аналогічних випадках.
До строкових трудових договорів варто віднести й договори, які укладаються на час виконання певної роботи. Такі договори укладаються тоді, коли в чинність специфіки виробництва неможливо заздалегідь визначити строк, необхідний для виконання роботи, передбаченої угодою сторін. У цих випадках строк трудового договору яким-небудь календарним періодом не позначається, а зв'язується згодом закінчення роботи. Наприклад, трудовий договір укладається на час опалювального сезону, будівництва об'єкта тощо.
3. Різновидом строкових трудових договорів є договори про тимчасові й сезонні роботи. Тимчасовими працівниками вважаються працівники, прийняті на роботу строком до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за яких зберігається їхнє місце роботи (посада), - до чотирьох місяців. Трудові правовідносини таких працівників регулюються Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників та службовців» від 24.09.1974 р.
4. Особи, які приймаються на роботу тимчасовими робітниками та службовцями, попереджуються про це при висновку трудового договору. У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу відзначається, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або вказується тривалість - 2 місяці.
5. Тимчасові робітники та службовці мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника письмово за три дні.
Тимчасовому робітникові або що служить, незаконно звільненому з роботи, повинен виплачуватися середній заробіток за час змушеного прогулу від дня звільнення до поновлення на роботі або закінчення строку роботи за договором, але не більш ніж за три місяці.
6. Якщо такий працівник уклав трудовий договір на строк не більше шести днів, то він може бути в межах цього строку притягнутий до роботі з вихідних днів - без дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації, а також до роботи у святкові дні. За роботу в ці дні інші дні відпочинку не надаються, а оплата праці проводиться в одинарному розмірі.
7. Трудовий договір з тимчасовими працівниками вважається продовженим на невизначений строк і на них не поширюється дія цього Указу в наступних випадках:
а) коли тимчасовий працівник проробив відповідно понад строки, зазначених у статті 1 цього Указу, і жодна йз сторін не зажадала припинення трудових відносин;
б) коли звільненого тимчасового працівника знову прийняли на роботу на те саме підприємство, в установу, організацію після перерви, що не перевищує одного тижня, якщо при цьому строк його роботи до й після перерви, загалом, відповідно перевищує два або чотири місяці.
У зазначених випадках працівники не вважаються тимчасовими від дня, коли був укладений перший трудовий договір.
8. Правове положення сезонних працівників визначається Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про умови праці робітників праці робітників та службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 р.
Сезонними зізнаються роботи, які в чинність природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.
9. У відповідності зі Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 р., до них ставляться:
1) Лісова промисловість і лісове господарство.
Видобуток живиці, барраса і ялинової сірки.
Заготівля прядив'яного осмолу.
Заготівля лика.
Лісокультурні роботи - підготовка ґрунту, посів і посадка лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках.
Лісозахисні й протипожежні роботи - боротьба зі шкідниками й хворобами лісу, прокладка мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів.
Заготівля насіння.
Збір і переробка харчових продуктів лісу.
Полеві лісовпорядні роботи.
2) Торф'яна промисловість. Болотно-підготовчі роботи. Видобуток, сушіння й збирання торфу. Ремонт і обслуговування технологічного встаткування в польових умовах.
3) Сільське господарство.
Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмільництві, на вирощуванні й збирання картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур.
Робота на інкубаторно-птахівницькій і міжгосподарській інкубаторній станціях.
4) Переробні галузі промисловості. Робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції.
Робота на підприємствах цукрової галузі промисловості.
Первинне виноробство.
5) Санаторно-курортні заклади й заклади відпочинку.
Роботи, пов'язані із санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.
10. На працівників, які уклали строковий трудовий договір, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини за трудовим договором, укладеному на невизначений строк, за винятком випадків, коли в законодавчому порядку визначені особливості регулювання відносин по строковому трудовому договорі (наприклад, припинення трудового договору у зв'язку із закінченням його строку). Підставою для звільнення працівника у випадку закінчення строку трудового договору є п. 2 статті 36 КзпП.
Закінчення строку трудового договору не спричиняє автоматичного припинення трудових правовідносин. Якщо трудові відносини тривають після закінчення строку трудового договору, то він з термінового перетворюється в договір на невизначений строк.
У випадку звільнення по закінченні строкового трудового договору жінок, що мають дітей у віці до трьох років (до шести, якщо дитина, відповідно до медичного висновку, вимагає домашнього догляду), самотніх матерів при наявності дитини у віці до 14 років або дитини-інваліда, власник зобов'язаний їх працевлаштувати. Протягом трьох місяців за такими жінками зберігається середня заробітна плата,
Власник має право зі своєї ініціативи звільняти працівників, з якими він уклав строковий трудовий договір, по підставах, передбаченим статтями 40 і 41 КзпП, і в деяких випадках. Працівник, що уклав строковий трудовий договір, за загальним правилом, не має змоги розірвати трудовий договір за власною ініціативою. Виключення представляють випадки, передбачені статтею 39 КзпП.

гипсовая штукатурка